Оформлення спадщини певною мірою є простим процесом. Для цього потрібно лише подати заяву про прийняття спадщини разом із іншими документами й отримати свідоцтво про право на спадщину. Водночас цей процес може супроводжуватися питаннями на кшталт «якому саме нотаріусу слід подавати заяву?», «які документи мають бути при мені?», «з чого складається спадщина?» й таке інше. Насправді це прості питання, але для юриста. Тому вважаємо, що слід нагадати, як правильно все зробити, не натикаючись на питання.

1. Хто може претендувати на спадщину?

Відповідь на це питання залежить від того, яким чином відбувається спадкування – за законом чи за заповітом.

За законом спадкоємців розділяють на декілька черг, кожна з яких спадкує по черзі. У разі відсутності спадкоємців попередньої черги спадщину отримують особи наступної черги. Всього існує чотири черги спадкоємців. Найрозповсюдженіша черга – спадкоємці першої черги. До них належать діти, другий із членів подружжя, що пережив іншого, та батьки.

2. До якого нотаріуса потрібно звертатися?

Тут вибір очевидний – або до приватного, або до державного нотаріуса. Різниці між ними, окрім вартості послуг, немає. Оформлення спадщини у приватного нотаріуса зазвичай дорожче, однак швидше.

Проте, варто знати, що відкрити спадщину можливо лише за останнім місцем проживання спадкодавця. Наприклад, якщо особа померла у Харкові – потрібно звернутися до нотаріусів Харківського округу. Якщо останнє місце проживання встановити не вдається – місцем відкриття спадщини буде місцезнаходження нерухомого або рухомого майна спадкодавця.

3. Протягом якого строку можна подати заяву про прийняття спадщини?

Спадщину за законом та/або за заповітом оформлюють протягом шести місяців із дня смерті спадкодавця. Саме протягом цього терміну має бути прийнята спадщина.

Водночас якщо хтось із спадкоємців на день смерті спадкодавця проживав із останнім за однією адресою, тоді не потрібно подавати заяву нотаріусу, бо в такому разі спадщина приймається автоматично. У такому випадку після спливу шестимісячного терміну потрібно звернутися до нотаріуса й подати заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Що ж робити, якщо пропустив такий термін? Існують два варіанти дій: 1) отримання письмової заяви від інших спадкоємців, які вже прийняли спадщину, або 2) звернення до суду із позовною заявою з вимогою про визначення додаткового терміну для прийняття спадщини.

4. Які документи потрібні для оформлення спадщини?

Комплект документів майже у кожному випадку є однаковим. Можна виділити такий оптимальний пакет необхідних документів:

1) паспорт та ідентифікаційний код;

2) свідоцтво про смерть спадкодавця (якщо його не подано іншими спадкоємцями);

3) документи, які підтверджують родинний зв’язок із спадкодавцем (свідоцтво про народження, витяги із реєстрів актів цивільного стану тощо);

4) свідоцтво про шлюб (у разі зміни прізвища за життя);

5) документи, що підтверджують право власності спадкодавця на відповідно рухоме чи нерухоме майно.

Якщо якийсь документ відсутній і відповідний факт можна підтвердити в судовому порядку, нотаріус може відмовити в оформленні спадщини. У такому разі справу може бути вирішено лише в суді.

Перелічені вище етапи можуть слугувати для когось певною «методичкою» у випадку оформлення спадщини.

© Юридична компанія "АРЕС". Всі права захищені. Використання матеріалів і новин сайту дозволяється за умови посилання на www.areslex.com. Обов'язковою є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання в будь-якому абзаці на цитовану статтю або новину.