За даними з офіційного сайту Національної Поліції, станом на 03.04.2020 року на території України складено 3566 адміністративних протоколів за порушення карантинних заходів (стаття 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення) . За результатами розгляду судами накладено штрафи на загальну суму понад 272 тисячі гривень. Також, розпочато 44 кримінальних провадження за фактами, пов’язаними з порушенням карантинних заходів.

Також, оскільки, після прибуття з країн, які значно постраждали від корона вірусної інфекції, особа зобов’язана перебувати на самоізоляції протягом 14-ти денного періоду. Однак, не всі дотримуються цього режиму, що також присікається поліцією. Так, за недотримання режиму самоізоляції було складено 153 адмін протоколи, з них: у Києві – 64, Вінницькій області – 18, Чернівецькій – 17, Івано-Франківській – 11, Полтавській – 8, Волинській – 5, Закарпатській – 5, Сумській – 4, Херсонській – 4, Хмельницькій – 4, Харківській – 3, Київській – 2, Кіровоградській – 2, Миколаївській – 1, Одеській – 1, Тернопільській – 1.

Проте, аналізуючи інформацію, яка була надана прес-центром Національної Поліції та Єдиного Державного реєстру судових рішень, можна зробити певний висновок. За інформацією, яка надана офіційним сайтом Національної Поліції за складеними адмін. протоколами було стягнуто близько 272 тис. гривень. Зробивши нехитрі розрахунки можемо зробити висновок, що в суді було позитивне рішення на користь держави лише у 16 випадках, проте, на сьогодні складено вже більше ніж 1500 адмін протоколів, що становить лише 0,01% задоволених від складених протоколів, що є нікчемною цифрою. Зі спостережень близько 90% проаналізованих постанов повертаються на доопрацювання до районного відділу поліції, близько 5% передаються до іншого суду у зв’язку з порушенням правил територіальної підсудності, близько 4% суд закриває провадження у справі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, та 1% суддів задовольняють самовідвід.

Штраф
Шевченківський райсуд міста Києва стягнув з киянки, яка торгувала харчами на вулиці, тим самим порушуючи санітарно-протиепідемічні правила в період карантину, мінімальний штраф, передбачений 44-3 КпАП, – 17 тис. грн.

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, розглянувши справу № 188/365/20, стягнув 17 тис. грн штрафу з громадянки, яка торгувала секонд-хендом. У судовому засіданні правопорушниця вину визнала, пояснивши, що знала про заборону, але торгувала, позаяк потребувала коштів на лікування.

Миколаївський районний суд Львівської області – стягнув 17 тис. грн. штрафу за те, що громадянин в с. Мала Горожанна, по вул. Січових Стрільців, Миколаївського району, Львівської області з автомобіля марки "Фольксваген" здійснював торгівлю сільськогосподарськими продуктами, у зв'язку з чим своїми діями порушив правила, щодо карантину людей і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб".

Немирівський районний суд Вінницької області – визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУПАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 17000 гривень в дохід держави. За те, що громадянин являючись приватним підприємцем здійснював торгівлю товарами в м. Немирів на вул. Горького з автомобіля марки "Пежо" , чим порушив розпорядження Немирівської міської ради Вінницької області від 17.03.2020 року №46-р щодо додаткових заходів з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну хворобу спричинену коронавірусом COVID-19 на території Немирівської об"єднаної територіальної громади.

Тобто, проаналізувавши постанови, згідно яких було накладено штраф у розмірі 1000 н.м.д.г. варто зробити висновок, що притягувались до відповідальності лише особи, які порушували приписи вказані в постанові КМУ №211 від 11 березня 2020 року, щодо здійснення підприємницької діяльності. Інших випадків поки не було виявлено.

Щодо постанов, які повернуті на доопрацювання (до оформлення), що становлять близько 90% від загальної кількості складений Національною Поліцією. Ось перелік причин, через які вони були повернуті:

Повернення адміністративного матеріалу до поліції для належного оформлення (доопрацювання)
1. Відсутність доказів, що ймовірний правопорушник є суб’єктом господарювання чи посадовою особою. Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» №211 заборонено роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо). Таким чином, при виявленні порушення – активної роботи ресторанів, кафе і т. ін., поліція має скласти протокол не на будь-яку особу, яка працює в приміщенні, а саме на суб’єкт господарювання або посадова особа цього суб’єкту господарювання, якщо вона мала у посадових обов’язках слідкувати за режимом роботи закладу.

Натомість, частина матеріалів про необхідність притягнення до адміністративної відповідальності не містять доказів, що ймовірний правопорушник є або суб’єктом господарювання, або відповідною посадовою особою. Наприклад, якщо особа без створення суб’єкта господарювання продавала овочі та фрукти з прилавка на вулиці, вона не є суб’єктом господарювання. Або якщо протокол складено на продавця магазину, але суду не надано підтверджень того, що особа дійсно працювала у цьому магазині та що в її обов’язках було приймати рішення про режим роботи магазину.

Цитата з рішення суду: «Разом з тим, до протоколу не надані докази в підтвердження тієї обставини, що саме ОСОБА_1 мала повноваження на прийняття рішення про відкриття чи закриття магазину, який належить ФОП ОСОБА_4 і в якому ОСОБА_1 є найманим працівником».

2. Заборона приймання відвідувачів, а не повне закриття закладів. Наразі не існує норми, яка б передбачала закриття тих чи інших підприємств, установ чи організацій або введення особливого режиму їх функціонування. Кабінет Міністрів України у своїй постанові заборонив тільки роботу, яка передбачає приймання відвідувачів.

Разом з тим, непоодинокі випадки, коли поліція, фіксуючи роботу установи/організації приймає рішення про складання протоколу, не переконавшись та не зібравши докази того, що саме робота з прийняття відвідувачів не припинена, а не робота установи/організації в цілому. В магазині/кафе може здійснюватись прибирання, або комплектація товару, або упорядкування документації. Але робота у такому режимі не є порушенням правил карантину. Порушенням буде, коли у приміщенні такого магазину або кафе буде здійснюватись обслуговування громадян.

Цитата з рішення суду: «Оскільки під час складання протоколу жодного відвідувача у приміщенні не було, доказу, що в магазині надавались послуги по харчуванню громадян не здобуто, а тому належних доказів роботи закладу громадського харчування суду не надано».

3. Відсутність конкретного опису правопорушення. Відповідно до вимог статті 256 Кодексу про адміністративні правопорушення, обов’язковою частиною протоколу є опис правопорушення, яке інкримінується особі. Зокрема, мають бути вказані конкретні норми закону, які порушені.

Вказівки тільки статті 44-3 Кодексу про адміністративні правопорушення замало, оскільки вона сама не встановлює норм та правил, які необхідно виконувати, щоб перешкодити поширенню хвороби. Вона є бланкетною – тобто відсилає до іншого законодавства, яке регулює питання епідеміологічного благополуччя. Тому особі, яка складає протокол, необхідно посилатись на конкретну норму закону або підзаконного нормативно-правового акту, який було порушено.

Частина протоколів, які були направлені до суду, не містять конкретного посилання на норму закону, яку за версією поліції було порушено. У таких випадках суди справедливо зазначають, що не мають повноважень «дописувати протокол» за поліцію, усуваючи цей недолік. Суд є арбітром, і не може перебирати на себе функцію обвинувачення. До того ж, не конкретність обвинувачення, яка тим самим допускається у такому випадку, є порушенням права особи на захист: коли в протоколі не зазначено конкретні норми, які нібито порушені, особа і не може розуміти повною мірою від якого обвинувачення їй необхідно захищатись.

Цитата з рішення суду: «В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме норми Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» порушено, в чому полягають ці порушення».

4. Відсутність конкретизації виду транспортних перевезень. Щодо категорій справ про перевезення громадським транспортом більше ніж 10 осіб, суди вказують на такі недоліки протоколів та матеріалів до них, як відсутність конкретизації які саме перевезення здійснювалися.

В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено які саме перевезення здійснював ОСОБА_1, не долучено відповідних документів, які б стверджували, що ОСОБА_1 здійснював заборонене перевезення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020. Суд зазначив, що у цій категорії справ необхідно посилатись на ст.1 Закону України “Про автомобільний транспорт” , визначаючи вид транспортних перевезень.

5. Відсутність конкретизації дій, в яких полягало правопорушення. У справі проти продавця молочної продукції щодо скупчення людей понад 10 осіб - покупців, які вишукувались у чергу, суд зробив висновок про відсутність конкретизації дій, в яких полягало правопорушення.

Цитата з рішення суду: «Зі змісту протоколу не вбачається, який саме масовий захід проводила ОСОБА_1 (продавчиня), не розкрита об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого саме статтею 44-3 КУПАП, тобто не визначено в чому, в яких діях полягало порушення ОСОБА_1 правил щодо карантину згідно підпункту 2 п. 2 постанови КМУ від 11.03.2020р. №211, на який посилається працівник поліції як на порушення нею іншого акту законодавства».

6. Недостатність доказів. По частині матеріалів поліції суд зробив висновок про недостатність доказів вчинення адміністративного правопорушення. Надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд. Суди неодноразово наголошують на тому, що всі описані у протоколі обставини правопорушення мають бути підтвердженні доказами та надані суду одночасно з протоколом.

Цитата з рішення суду: «Отже, зважаючи на викладені вимоги, матеріали справи про адміністративне правопорушення мають містити відомості про те, що ОСОБА_1 є посадовою особою ТОВ «Мир стройки», однак будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вищевикладеного матеріали справи не містять».

7. Неправильне оформлення протоколів. Непоодинокі випадки, коли матеріали повертаються судами на доопрацювання з причини неправильного їх оформлення. Наприклад, протокол має не оговорені виправлення, або надані копії не засвідчені належним чином. Також є порушенням, коли сторінки матеріалів не прошиті та не пронумеровані.

Цитата з рішення суду: «Так під час перевірки документів, що долучені до матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що останні є копіями, при оформленні яких слід брати до уваги правила засвідчення копій документів. Проте з порушенням викладених вимог до матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення долучено копію паспорту серії НОМЕР_1 та копію фотознімку, які не завірені належним чином у встановленому законом порядку, що позбавляє суд можливості надати їм оцінку з точки зору ст. ст. 251-252 КУпАП.

Цитата з рішення суду: «Крім того, за змістом п.7 розділу VI Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 6 листопада 2015 р. № 1376, сторінки справи про адміністративні правопорушення повинні бути пронумеровані, прошиті. Всупереч цим вимогам нормативно-правового акту, сторінки справи, що надійшла до суду, не пронумеровані».

Також, помилки, які найчастіше зустрічаються:
• «В порушення ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

• Так, з диспозиції ст.11 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», не убачається обов`язку завідувача торгового залу магазину дотримання таких правил карантину, як здійснення огляду відвідувачів магазину на предмет захворювання на ГРВІ та забезпечення антисептичним засобом в магазині» (Постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 31 березня 2020 року по справі № 761/9212/20, провадження № 3/761/3098/2020 ЄДРСРУ № 88519631);

• «В порушення ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення чітко не вказано в чому полягала суть адміністративного правопорушення, тобто фабула адміністративного правопорушення не розкрита» (Постанова Печерського районного суду м. Києва від 31.03.2020 р. у справі № 757/13663/20-п (ЄДРСРУ № 88518690).

• «В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме норми Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", порушено ОСОБА_1 , в чому полягають ці порушення, адже стаття 44-3 КУпАПє бланкетною (відсилочною), тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи» (Постанова Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 31.03.2020 р у справі №176/556/20 (ЄДРСРУ № 88511392);

• «… у протоколі про адміністративне правопорушення зазначені свідки, однак не вказані відомості про їх адреси, що позбавляє можливості суд викликати свідків та опитати їх» (Постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука від 31.03.2020 р. у справі № 524/1818/20, ЄДРСРУ № 88504611);

• «матеріали справи про адміністративне правопорушення містять наступні недоліки в оформленні, а саме:1) відсутні копія паспорту або іншого документа, який засвідчує особу, що притягається до адміністративної відповідальності; 2) долучені до матеріалів справи документи не завірені належним чином, не місять підпису особи, яка їх посвідчила, та не скріплені печаткою; 3) відсутні письмові пояснення свідків, які б підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення, 4) протокол не містить відомостей та належних доказів того, що правопорушник є суб`єктом господарювання (Постанова Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.03.2020 р. у справі № 639/1933/20, (ЄДРСРУ № 88512862);

• «в протоколі не вірно зазначено прізвище правопорушника» (Постанова Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31.03.2020р. у справі № 727/2684/20, ЄДРСРУ № 88518453);

• «…протокол не підписано особою, відносно якої його складено, та в ньому відсутній запис про відмову від підписання…» (Постанова Сахновщинського районного суду Харківської області від 31.03.2020 р. у справі № 634/425/20, ЄДРСРУ № 88517299);

• «…в протоколі також нерозбірливо зазначено номер будинку в полі «місце реєстрації», що перешкоджає суду належно повідомити особу про час розгляду справи в суді» (Постанова Цюрупинського районного суду Херсонської області від 31.03.2020 р. у справі № 664/785/20, ЄДРСРУ № 88520553).

Новости и Статьи

skype

© Юридическая компания "АРЕС". Все права защищены. Использование материалов и новостей сайта разрешается при условии ссылки на www.areslex.com. Обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка в любом абзаце на цитируемую статью или новость.