Чергове зростання курсу іноземної валюти щодо гривні на практиці означає повне банкротство позичальників, що мають боргові зобов’язання в іноземній валюті. Якщо для юридичних осіб, що є позичальниками, є законодавчо визначений механізм виходу із боргових зобов’язань через процедуру банкротства, то фізичні особи позбавлені такого механізму.

Здавалось би держава пішла на поступки валютним позивальникам та прийнявши Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»  у червні 2014 р., тимчасово заборонила примусове стягнення нерухомого житлового майна, що є предметом застави, інше майно (майнові права), якщо таке майно є забезпеченням зобов’язань  громадянина України за споживчими кредитами, наданими в іноземній валюті.

Прийнятий мораторій має тимчасовий характер и втрачає чинності з дня набуття чинності законом, який врегулює питання сплати позичальниками боргових зобов’язань та поточних платежів за кредитними договорами, що укладені в іноземній валюті.

Після прийняття мораторію у Верховній Раді зареєстрований та проголосований у першому читанні законопроект за поданням народного депутата Р.П. Князевича за реєстровим №4185а-2. У цьому законопроекті (не вдаючись до його повного аналізу) законодавець запропонував перерахувати споживчі кредити, що надані в іноземній валюті у гривню за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленому на 01.01.2014. Для розуміння реальності ухвалення такого законопроекту у  другому читанні та загалом лише зазначу, що станом 01.01.2014 офіційний курс становить 7,9903 грн за 1 дол., а станом на 01.03.2015 курс становить 26,85.81 за 1 дол. США.

За даними офіційного сайту Верховної Ради, законопроект №4185а-2 після прийняття у першому читанні  готується до другого читання. Впевнений, що у теперішній редакції як і загалом такий законопроект прийнятий не буде.

На сьогодні за відсутності компромісного варіанту законопроекту, що буде однаково влаштовувати і позичальників і фінансові установи, немає.

Є думка, що компромісним варіантом вирішення проблеми позичальників банківських установ є розроблення та прийняття закону про банкрутство фізичних осіб.

Світовий досвід процедури банкрутства фізичних осіб доводить, що боржнику надається змога розрахуватися із усіма кредиторами та фінансовий стан боржника кредитори постійно контролюють протягом тривалого часу. Інститут банкрутства фізичних осіб успішно запроваджений та працює у країнах Західної Європи, США.

У нашій країні у полі правової невизначеності є боржник, щодо якого прийнято рішення суду про стягнення боргу, відкрито виконавче провадження. З одного боку, поки є щодо боржника відкрите виконавче провадження, боржник перебуває постійно під загрозою позбавлення майна, грошових коштів, тощо. На практиці у нашій країні боржники продовжують фактично отримувати доходи, придбавати майно лише з деякими обмеженнями, а саме оформлення такого майна відбувається на родичів, друзів тощо.

Валютні позичальники наразі залишилися на одинці зі своїми проблеми, а депутатський корпус не може чи не хоче запропонувати реальний вихід із ситуації. На сьогодні проблема залишається невирішеною.

Моя власна думка з цього приводу полягає у тому, що законодавець все- таки повинен запропонувати валютним позичальникам фізичним особам альтернативу перерахунку кредитних зобов’язань у національній валюті. Розмір курсу валют, що буде застосований до такого перерахунку повинен відповідати як інтересам позичальників, так і інтересам банківських установ. Думаю, що такий курс повинен бути компромісним з огляду на інтереси усіх сторін.

У цьому питанні можна запозичити досвід Грузії. Нагадаю, що у Грузії валютні кредити були переведені в національну валюту шляхом конвертації залишку тіла кредиту за курсом на день такої конвертації. Штрафи, пені, нараховані відсотки, були списані, а конвертована сума боргу розбивалася на рівні частини, що підлягають сплаті протягом 10 років. Цікаво, що з правового погляду усі позичальники, які конвертували свої кредити отримали не продовження кредиту згідно з умовами раніше укладеного договору, а отримали борг. Це відповідно означає, що на такий залишок кредиту не нараховуються проценти, пені, штрафи.

Вважаю, що назріло питання прийняття закону про банкрутство фізичних осіб. Законодавець повинен врегулювати питання неможливості виконання громадянами України взятих на себе кредитних зобов’язань, оскільки кожна людина має право почати своє фінансове життя спочатку.

Під час підготовки цієї статті Верховна Рада прийняла за основу у першому читанні ще один альтернативний Закон України про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті за № 1558-1.

Автори цього законопроекту пропонують конвертувати усі споживчі кредити, що отримали позичальники в іноземній валюті, у національну валюту за курсом на день такої конвертації.

Реструктуризація заборгованості проводиться виключно за бажанням позичальника протягом одного календарного року з дати прийняття цього закону. Цікавим є встановлення одночасно мораторію щодо відступлення права вимоги до боржника на користь третіх осіб. Боржник та/або поручителі отримують  переважне право на набуття або виконання грошового зобов’язання перед кредитором за ціною  відступлення права вимоги.

Тобто, законодавець закриває усі можливості щодо продажу права вимоги до споживача із суттєвим дисконтом третім особам та пропонує боржникам та/або поручителям переважне право виконати своє грошове зобов’язання за ціною відступлення права вимоги.

Законодавець пропонує позичальникам скористатися правом перерахування платежів, сплачених за споживчими кредитом на дату реструктуризації з ануїтетної схеми в класичну схему погашення.

Законом встановлюється мораторій на звернення стягнення на предмет застави протягом двох років з дати прийняття цього Закону.

Не вдаючись до детального аналізу законопроекту слід зазначити, що такий законопроект є досить вдалим, але ще не доопрацьованим.

Наприклад, право переважного виконання зобов’язання перед відступлення права вимоги можливо обминути шляхом укладення Договору поруки між кредитором та третьою особою, що не суперечить вимогам чинного законодавства та судовій практиці. Отже, будь-яка особа отримує переважне право на набуття або виконання грошового зобов’язання перед кредитором за ціною  відступлення права вимоги без будь-якої згоди боржника. Потрібно врегулювати цю суперечність надавши право боржнику переважно та/або виключне право виконати грошове зобов’язання перед кредитором за ціною відступлення права вимоги.

Хоча законопроект підлягає ретельному доопрацюванню, але сам процес прийняття такого нормативного документа свідчить про політичну волю у питання вирішення проблеми валютних позивальників.

Керуючий партнер Юридичної компанії "АРЕС" Чумак Роман

skype

© Юридическая компания "АРЕС". Все права защищены. Использование материалов и новостей сайта разрешается при условии ссылки на www.areslex.com. Обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка в любом абзаце на цитируемую статью или новость.