Житлово-комунальні послуги – це результат відповідної діяльності, яка спрямована на задоволення різноманітних потреб фізичних та юридичних осіб шляхом забезпечення газо- та електропостачанням, опаленням, водовідведенням, холодною, гарячою водою тощо.

Сплата комунальних послуг стосується майже кожного громадянина нашої держави. Це є однією з невід’ємних частин проживання або здійснення діяльності у житлових та нежитлових приміщеннях відповідно. Передумовою сплати будь-яких комунальних платежів є укладення із виконавцями комунальних послуг відповідних типових договорів, укладення яких є обов’язковим як для споживача послуг (особи, яка є власником нерухомого майна, або іншої особи, яка користується об’єктом нерухомого майна), так і для виконавців послуг.

Відповідно до чинного законодавства, власник нерухомого майна зобов’язаний оплачувати надані комунальні послуги за відповідно встановленими цінами та у визначені строки. Заборгованість по сплаті комунальних платежів тягне для споживача цілу низку негативних наслідків, таких як стягнення у судовому порядку фактичної заборгованості та сплата пені у розмірі не вище 0,01 відсотка. На жаль, як свідчать статистичні показники, заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг з кожним роком росте. Станом на грудень 2017 року заборгованість сягнула 28, 7 млрд грн.

Враховуючи таку велику заборгованість деякі виконавчі комунальних послуг вигадали нехитрий прийом її повернення. Так, особа-власник житла, яка має певну заборгованість, здійснює його продажу іншій особі. Покупець, зважаючи на звичайну безтурботність, нічого не знає про комунальні борги, що «висять» за новопридбаною квартирою, а тому без коливань придбаває її. Після придбання, новий власник звертається до виконавців комунальних послуг з метою перепідписання договорів про надання комунальних послуг. Однак виконавці відмовляють і їх підписанні, на тій підставі що на відповідній квартирі «висить» велика кількість боргів. Крім того, відповідні договори підписують тільки після того, як новий власник здійснить погашення минулих боргів по комунальних платежах. Зазвичай, виконавці комунальних послуг змушують осіб погашати борги минулих власників, погрожуючи зверненням до суду і стягненням коштів. Однак, такі дії виконавців є незаконними, та є такими, що порушують права нових власників. Аналізуючи законодавство, спробуємо пояснити чому не слід погашати «чужі» борги, та як захистити себе у таких ситуаціях.

Відповідно до норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги», як споживач так і виконавець комунальних послуг зобов’язані укладати між собою договори про надання комунальних послуг. Договір являє собою письмовий документ, в якому зазначається перелік послуг, які надаються, права та обов’язки сторін, ціна послуги, порядок її оплати та інше. Важливим моментом є те, що договір укладається між виконавцем послуги з однієї сторони, та конкретною особою-споживачем – з іншою (у випадку, якщо це індивідуальний договір). Тобто, договір укладається безпосередньо не на конкретну нерухомість, а з конкретною особою, яка в ній проживає чи провадить певну діяльність. З цього випливає персоніфікованість такого договору, його дія розповсюджується лише на сторони, які його уклали (виняток становлять дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача та користуються комунальними послугами).

З цього випливає, що новий власник житла, не відповідає за невиконання чи неналежне виконання умов договору попереднім власником, оскільки він не є стороною цього договору. Тому, будь-які вимоги до нього з приводу погашення заборгованості є безпідставними.

Крім того, укладення нового договору з новим власником не може ставитися в залежність від існування іншого договору з попереднім власником за яким рахується заборгованість по сплаті комунальних послуг, або якщо новий власник відмовляється погашати борг попереднього власника. Чинне законодавство не передбачає таких обмежень в укладенні договору, а тому відмови виконавця на підставі вищезазначеного є неприпустимим.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд України у своєму рішенні від 08 травня 2018 року (справа № 757/45133/15-ц). Дана справа стосувалася відмови ПАТ «Київенерго» в укладенні договору про постачання електричної енергії з фізичною особою-підприємцем, якою було придбано цілісний майновий комплекс ВАТ «АК «Київреконструкція». За останнім рахувалася заборгованість по сплаті послуг з постачання електричної енергії на вищезазначеному комплексі, в результаті чого і було відмовлено в укладенні договору про надання комунальних послуг новому власнику.

Судом було встановлено, що відмова виконавця послуг у здійсненні дій щодо укладення договору про постання електричної енергії з посиланням на існуючий договір з попереднім власником є незаконною та порушує права нового власника щодо реалізації ним свого права власності на належне йому нерухоме майно. Тобто, існуючий договір з попереднім власником за яким є заборгованість не може слугувати перепоною в укладенні нового договору з іншою особою.

Також, проаналізувавши положення цивільного законодавства та норм, що регулюються надання послуг з електричної енергії в аспекті укладання договору про надання комунальних послуг Суд фактично встановив, що межі його дії та наслідки невиконання стосуються лише безпосередньо сторін договору, а тому борг має сплачувати саме споживач сторона договору. Крім того, займатися стягуванням заборгованості мають саме виконавці комунальних послуг, шляхом звернення до суду.

Отже, дане рішення суду чітко роз’яснило, що комунальники не мають жодного права вимагати від осіб погашення боргів попередніх власників та відмовляти в укладенні договорів на підставі вищезазначених ситуацій. Попри це, скоріш за все, вказане рішення не вплине на прийняття рішень окремими виконавцями в аналогічних ситуаціях, а тому звернення до суду для захисту своїх прав буде неминучим для споживачів. Однак, воно безперечно буде мати позитивний вплив на правозастосовну практику при вирішенні судами аналогічних та схожих справ.

© Юридическая компания "АРЕС". Все права защищены. Использование материалов и новостей сайта разрешается при условии ссылки на www.areslex.com. Обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка в любом абзаце на цитируемую статью или новость.