За обставинами справи товариство з обмеженою відповідальністю вирішило поновити договір із міською радою про оренду земельної ділянки терміном на 15 років. Такий термін відповідає максимальному терміну оренди. Однак міська рада подовжила договір лише на 3 роки і підвищила орендну плату на 2%. ТОВ не погодилося із такими умовами договору та звернулося до суду з клопотанням про надання йому земельної ділянки на п’ятнадцятирічний термін.

Під час вирішення цієї справи було встановлено, що міська рада підвищенням орендної плати порушила конкурентне законодавство і, таким чином, поставила позивача у нерівне становище порівняно з іншими орендарями земельних ділянок, оскільки позивач має сплачувати вищу суму орендної плати без усіляких на те підстав.

Таке порушення породжувало нерівні умови для здійснення підприємницької діяльності. Крім того, судом було зроблено висновок, що відсутність єдиної ціни орендної плати не дає міській раді право встановлювати різні ціни, оскільки такі дії порушують законодавство про конкуренцію. Таким чином, судом було зроблено висновок, що орендна плата має бути однаковою для усіх орендарів на визначеній території.

Що стосується надання в оренду земельної ділянки саме на п’ятнадцятирічний термін, то суд не вбачає порушення права в тому, що відповідачка подовжила договір тільки на три роки, оскільки міська рада не зобов’язана погоджуватися саме на такий термін, який був вказаний орендарем. Таким чином, міська рада може самостійно встановлювати термін оренди у договорі, що не порушує прав позивача.

Враховуючи вищевказане, суд під час вирішення цієї справи зробив висновок, що дії міської ради щодо підвищення орендної плати порушують законодавство про конкуренцію, дискримінують позивача, а також ставлять його у невигідне становище. Однак судом також було встановлено, що міська рада мала право самостійно вирішувати, на який термін здавати в оренду земельну ділянку позивачеві.