Як відомо, спадкування відбувається у двох формах: за заповітом і за законом.
Заповіт – це документ, у якому викладено волю особи стосовно поділу її майна між спадкоємцями після смерті. Слід зазначити, що складення заповіту є правом людини, а не її обов’язком.
У яких випадках найчастіше складають заповіт:
1) людина має значну кількість спадкоємців;
2) людина бажає, щоб конкретне майно успадкувала конкретна особа;
3) для уникнення конфліктів між спадкоємцями стосовно спадщини;
4) коли особа бажає заповісти своє майно особі, яка не є членом його сім’ї та не має право на спадкування за законом тощо.
Перед складанням заповіту логічним є питання: як скласти заповіт, щоб його не скасували/оскаржили?
Для цього необхідно знати декілька правил.
По-перше, скласти заповіт може тільки повнолітня особа.
По-друге, скласти заповіт може лише психічно здорова особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними.
По-третє, заповіт повинен бути складений заповідачем особисто, тобто складення заповіту за довіреністю заборонене.
По-четверте, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем і посвідчений нотаріусом або іншою уповноваженою на те особою. Викладення волі особи на аркуші А4 не породжує жодних правових наслідків.
По-п’яте, у разі посвідчення заповіту при свідках слід дотримуватись вимог щодо свідків, зокрема, свідками не можуть бути:
- нотаріус або інша посадова, службова особа, що посвідчує заповіт;
- спадкоємці за заповітом;
- члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;
- особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.
По-шосте, заповіт не може бути складений під примушуванням або впливом складних життєвих обставин.
По-сьоме, умови, викладені у заповіті, не можуть порушувати публічного порядку.
Із дотриманням цих правил ви можете бути впевнені в тому, що воля особи на випадок її смерті буде виконана.


