Договір довічного утримання (ДДУ) може бути укладений між сторонами з багатьох причин.

Особа, яка здійснює догляд, є набувачем.

Особа, яка потребує догляду та відчужує своє майно на користь того, хто здійснюватиме догляд, є відчужувачем.

Під час укладання договору зверніть увагу на те, щоб усі аспекти, які стосуються здійснення догляду, були прописані якомога детальніше, адже підписуючи договір, ви погоджуєтеся із усіма його пунктами та змістом у цілому.

Особливості ДДУ полягають у тому, що право власності на майно передається з моменту укладення договору. Таким чином, відчужувач більше не володіє майном, однак він може:

• надавати його в оренду;
• бути прописаним у відчужуваному майні (квартирі, будинку), при цьому ніхто не має права виписати його без його згоди.

Перш ніж укласти такий договір, майте на увазі, що розірвати його можна за згодою сторін й у судовому порядку:

• за ініціативою відчужувача або третьої особи, на користь якої договір був укладений, – якщо набувач не виконував або неналежно виконував покладені на нього обов’язки (незалежно від його вини);
• за ініціативою набувача – у разі зміни обставин та/або матеріального становища, які тягнуть за собою неможливість здійснення догляду за відчужувачем.

У випадку, якщо ви є відчужувачем і хочете розірвати договір, ви маєте надати суду докази того, що набувач не виконує саме ті умови, що прописані в договорі (ось чому важливо детально прописати пункти договору). Доказами можуть бути: показання свідків: знайомих, сусідів тощо; висновки медичної експертизи; матеріали поліції та ін.

У випадку якщо ви є набувачем, законодавство точно не встановлює, за яких причин можна розірвати договір. Однак судовій практиці відомі такі причини:

• установлення інвалідності набувача;
• зміна матеріального становища, що впливає на можливість здійснення догляду;
• переїзд до іншої місцевості (за умови, якщо відчужувач сам не переїхав із набувачем).

У випадку якщо набувач деякий час належно виконував свої обов’язки за договором, але договір було розірвано за його вимогою унаслідок появи обставин, на які він не міг впливати, то суд може залишити за таким набувачем право власності на частину майна (розмір залежить від тривалості часу належного виконання ним зобов’язань).

Таким чином, договір довічного утримання все ж таки можна розірвати як за згодою сторін, так і в судовому порядку. Якщо ви обрали другий шлях – готуйтеся до того, що треба підтвердити вашу позицію належними доказами, з огляду на те, якою стороною договору ви є.