Зловживання процесуальними правами.
Серед механізмів, які допомагають українській системі правосуддя боротися з корупцією та втілювати принцип верховенства права у життя, – система автоматизованого розподілу справ між суддями. З’явилася така система лише 2010 року, а до того їх одноособово розподіляв голова суду, коли надходила нова справа. Іншими словами, автоматизований розподіл справ – це більше схоже на лотерею, результатом якої є автоматичне визначення комп’ютером судді у справі. Виглядає це як неупереджений та об’єктивний процес.
Однак не завжди усе так гарно, як ми собі можемо уявити, ризик упередженого розподілу судових справ усе одно існує. Як? В одному випадку когось можна незаконно виключити із відповідного авторозподілу, в іншому – в авторозподілі може брати участь один чи обмежена кількість суддів. Проте недобросовісна поведінка та зловживання процесуальними правами можуть виявлятися і в іншому. Один із таких інцидентів розглядав Касаційний адміністративний суд Верховного суду у своїй постанові від 19 серпня 2021 року у справі № 160/5479/19.
Представник позивача подав апеляційну скаргу до апеляційного суду, не сплативши при цьому судового збору. При цьому кожен адвокат знає, що якщо подати позов, апеляційну або касаційну скаргу, не сплативши судового збору, її залишать без руху і не розглядатимуть. Знаючи це, представник надіслав до апеляційного суду заяву про повернення апеляційної скарги скаржникові у зв’язку з тим, що недоліки апеляційної скарги не будуть усунуті апелянтом, тобто сплачувати судовий збір начебто він не збирався. Водночас того самого дня через те саме відділення пошти представник позивача на те саме рішення суду подав таку саму апеляційну скаргу.
За загальним правилом наявні дії, що вказують на зловживання процесуальними правами, визначені законодавством, проте за будь-яких умов визнання певних дій зловживанням процесуальними правами здійснює виключно суд, керуючись власним розсудом і з огляду на конкретні обставини справи. Судова практика свідчить, що у кожному окремому випадку суд може визнати зловживанням процесуальними правами: подання декількох позовів до того самого відповідача (відповідачів) із тим самим предметом і з однакових підстав, або подання декількох позовів із аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Отже, представник позивача подав таку саму апеляційну скаргу в цій самій справі з такими самими недоліками, не чекаючи розгляду апеляційним судом поданої ним заяви. Хоча повторне подання апеляційної скарги після усунення недоліків є правом особи, а не зловживанням процесуальними правами, Касаційний суд дійшов висновку, що представник позивача дійсно намагався маніпулювати автоматизованим розподілом справ між суддями з метою розподілу справи на колегію суддів, яка надасть позивачеві переваги під час прийняття та розгляду апеляційної скарги. Суд вважає, що позивач учинив спірні дії, коли спочатку подав заяву про відсутність можливості сплати судового збору, а потім одразу того ж дня подав повторну апеляційну скаргу із тим самим недоліком. Тобто не чекаючи вирішення однієї заяви, подав скаргу повторно. Таким чином, на представника було накладено штраф у розмірі 5763 грн.
