Аналіз висновків Верховного Суду у справі № 240/12904/23
Відповідно до ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.
Однак чимало пар уникають офіційної реєстрації своїх стосунків, керуючись особистими переконаннями або помилковими уявленнями про її правові наслідки. Такі дії можуть мати серйозні негативні наслідки, зокрема в питаннях соціального захисту, що підтверджується недавньою судовою практикою.
Так, справа № 240/12904/23 стосувалась права непрацездатної жінки на призначення пенсії в разі втрати годувальника.
Відповідно до обставин справи, позивачка проживала з військовослужбовцем, що загинув, захищаючи Батьківщину, однією сім’єю без реєстрації шлюбу, так званим цивільним шлюбом. Цей факт підтверджується рішенням суду. У зв’язку з цим позивачка як непрацездатна дружина звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника.
ПФУ ухвалив два рішення, спочатку про призначення пенсії, а наступного дня – про відмову у призначенні пенсії. Не погодившись із відмовою, позивачка звернулась до суду.
Рішенням суду першої інстанції, що було залишено без змін апеляційною інстанцією, позов задоволено частково. Було вказано на безпідставність позовних вимог позивачки в частині щодо зобов’язання ГУ ПФУ призначити пенсію в разі втрати годувальника, оскільки між позивачкою та її чоловіком не було офіційного шлюбу.
У постанові від 24 лютого 2025 року в цій справі Верховний Суд розглянув співвідношення понять «подружжя» та «член сім’ї», та дійшов наступних висновків.
Так, згідно з ч. 2 ст. 21 Сімейного кодексу, проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без укладення шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.
Суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 9 липня 2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Частиною другою цієї статті вказується, що непрацездатними членами сім’ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.
Верховний Суд наголосив, що жінка та чоловік, які проживають разом, однією сім’єю, без реєстрації шлюбу, не є подружжям.
Установлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім’ї не легітимізує правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки статусу подружжя чоловік та жінка набувають тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Тож незважаючи на встановлений факт проживання позивачки із загиблим однією сім’єю, як жінка та чоловік, без реєстрації шлюбу, це не дорівнює офіційному шлюбу, оскільки не виникають права та обов’язки подружжя.
Таким чином, така позиція Верховного Суду чітко підкреслює важливість державної реєстрації шлюбу як механізму правового захисту.
Юридична компанія «АРЕС» спеціалізується на судовому вирішенні спорів з органами Пенсійного фонду. Якщо ви отримали відмову у призначенні пенсії, зокрема і в разі втрати годувальника, звертайтеся до нас по допомогу. Наші фахівці здійснять правовий аналіз ситуації та оцінять шанси на позитивний результат. Ми допоможемо з отриманням необхідних документів та супроводимо весь судовий процес від подання позовної заяви до отримання судового рішення і направлення його на виконання в Пенсійний фонд.
