З 8 січня 2022 року в Україні набули чинності зміни до Закону України «Про рекламу», які посилили відповідальність за дискримінаційні формулювання у вакансіях. Ці зміни стали частиною ширшої боротьби із сексизмом та ейджизмом на ринку праці. З травня 2025 року повноваження щодо контролю за дотриманням цих норм перейшли від Державної служби з питань праці до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
Згідно із Законом України «Про рекламу» та Законом «Про зайнятість населення», вакансія – це вільне робоче місце, а реклама вакансії – будь-яке оголошення про працевлаштування, незалежно від форми розповсюдження: у медіа, на сайтах пошуку роботи (Work.ua, Robota.ua), на офіційних сторінках компаній чи в соціальних мережах. Законодавство чітко забороняє зазначати в таких оголошеннях дискримінаційні вимоги, зокрема:
- вік кандидатів;
- стать (за винятком специфічної роботи, яку може виконувати лише особа певної статі);
- расу, колір шкіри, громадянство;
- наявність чи відсутність інвалідності;
- політичні, релігійні або інші переконання;
- сімейний чи майновий стан, місце проживання;
- плани щодо народження дітей.
Ці норми не є новими – заборона дискримінації у вакансіях діє в Україні з 1996 року. Проте лише після запровадження значних штрафів у 2022 році роботодавці почали приділяти більше уваги дотриманню цих вимог. Наприклад, оголошення на кшталт «Шукаємо дівчину до 30 років на посаду секретаря» є прямим порушенням законодавства.
З 8 травня 2025 року Держпродспоживслужба (ДПСС) отримала повноваження моніторити вакансії на предмет дискримінаційних формулювань. Раніше цю функцію виконувала Державна служба з питань праці. За словами заступника голови ДПСС Андрія Крейтора, служба перевіряє оголошення у відкритих джерелах: на сайтах пошуку роботи, офіційних сторінках компаній, у соціальних мережах та медіа. До перевірок залучаються фахівці з підрозділів захисту прав споживачів і реклами територіальних управлінь ДПСС.
У разі виявлення порушень ДПСС видає припис про усунення недоліків, а роботодавець зобов’язаний виправити чи видалити оголошення. Крім того, накладається штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (на 2025 рік – 80 000 грн). Якщо штраф не сплачено протягом 15 днів, справа передається до суду для примусового стягнення.
ДПСС моніторить вакансії у відкритих джерелах, але значну роль відіграють скарги громадян. Будь-яка людина, яка помітила дискримінаційні формулювання, може подати заяву до територіального управління ДПСС, додавши докази (скриншоти, посилання, фото оголошення). Наприклад, у 2024 році ДПСС наклала 63 штрафи на загальну суму 181 тис. грн за дискримінацію в рекламі, а з початку 2025 року виявила 15 випадків сексизму в оголошеннях.
Платформи пошуку роботи, як-от Work.ua, також активно протидіють дискримінації. За даними компанії, їхній відділ модерації щомісяця отримує до 60 скарг на вакансії з вимогами до віку чи статі, хоча два роки тому таких скарг було вдвічі більше. Work.ua попереджає роботодавців про неприпустимість таких формулювань і може не допустити публікацію оголошень, що порушують.
Штраф у розмірі 80 000 грн є суттєвим, особливо для малих і середніх компаній. Дослідження показують, що інклюзивність на ринку праці вигідна бізнесу. Наприклад, за даними Shopify 2022 року, 52 % споживачів надають перевагу компаніям, які відповідають їхнім етичним цінностям, що сприяє розширенню клієнтської бази. Крім того, через дефіцит молодих кадрів компанії змушені залучати досвідчених працівників старшого віку, що зменшує ейджизм.
Попри посилення законодавства, ефективність нових норм залежить від їх практичного застосування. Дискримінація часто проявляється не в оголошеннях, а під час співбесід чи на робочому місці, що складніше виявити та довести. Багато українців, особливо в умовах війни, не подають скарги, вважаючи їх «невчасними». Крім того, як зазначають у Work.ua, роботодавці можуть просто ігнорувати відгуки кандидатів, які не відповідають їхнім упередженням, уникаючи формальних порушень.
Для подолання сексизму та ейджизму потрібні не лише штрафи, а й просвітницькі ініціативи. Наприклад, у США компанії отримують бонуси за інклюзивне працевлаштування, що стимулює наймання різноманітних кандидатів. В Україні такі ініціативи поки що реалізуються переважно бізнесом, а не державою.
Зміни до законодавства 2022 року та передання повноважень ДПСС у 2025 році посилили контроль за дискримінацією у вакансіях. Штрафи у 80 000 грн є вагомим інструментом впливу, але їхня ефективність обмежена без зміни суспільної культури. Роботодавцям варто переглянути підходи до рекрутингу, а громадянам – активніше повідомляти про порушення, щоб ринок праці ставав прозорішим та інклюзивнішим.
