Ступінь придатності військовозобов’язаних «обмежено придатний» було скасовано 04.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024. Ним же було передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання ним чинності підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
У колі військовозобов’язаних одразу постало питання, яким чином має відбуватися повторний медичний огляд обмежено придатних – слід самостійно прибути протягом встановленого часу до ТЦК та СП чи чекати на відповідну повістку? Відповідь на це питання поступово надає судова практика. Зокрема, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі № 754/14932/24 суд дослідив таке питання та зробив важливий висновок.
За обставинами справи, позивач звернувся до суду з метою скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Суть справи полягала в тому, що 08.10.2024 позивачеві була вручена повістка, за якою 09.10.2024 він мав з’явитися до ТЦК та СП для проходження ВЛК. Оскільки він перебував у розшуку, його доставили до ТЦК та СП і розглянули адміністративну справу, за результатами якої справу про адміністративне правопорушення було закрито у зв’язку зі спливом строків накладення стягнення.
Після цього представники ТЦК та СП почали примушувати його до проходження ВЛК у той же день, незважаючи на те, що відповідну повістку було виписано на 09.10.2024. Позивач відмовився, мотивуючи це тим, що він не мав при собі необхідних медичних документів, висновків, без яких неможливо об’єктивно встановити дійсний стан його здоров’я. У звʼязку з цим стосовно нього було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 25 500 грн.
Суд першої інстанції позов не задовольнив, розцінивши обставини, на які посилається позивач, як спробу ухилення від відповідальності. Апеляційний суд, переглядаючи дане рішення, не погодився з доводами судді першої інстанції та скасував його рішення з огляду на наступне.
Апеляційний суд виснував, що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 № 560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 № 560. Проте, згідно з матеріалами справи, відповідної процедури та етапності відповідачем не дотримано. Зокрема, повістка про виклик позивача для проходження медичного огляду 08.10.2024 у матеріалах справи відсутня.
Крім того, суд звернув увагу, що відповідно до даних застосунку «Резерв+», позивач має статус обмежено придатного у воєнний час від 21.05.2010. Тому у строк до 04.02.2025 включно позивач зобов’язаний пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Розглядаючи питання порядку проходження ВЛК обмежено придатними, суд звернув увагу на офіційне роз’яснення Міністерства оборони України, відповідно до якого проходження військово-лікарської експертизи особами зі статусом «обмежено придатний» до 04.02.2025 можливе лише за направленням, виданим ТЦК. Щоб видати направлення, ТЦК має викликати військовозобов’язаного повісткою.
Отже, оскільки повістки та направлення для проходження військово-лікарської експертизи 08.10.2024 ТЦК та СП не складали та не вручили позивачу, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність вини позивача у вчиненні правопорушення, у результаті чого скасував постанову ТЦК та СП і закрив провадження у справі.
