26 лютого 2025 року Верховний Суд України у своїй постанові по справі № 361/1506/22 дійшов важливого висновку щодо врахування додаткової винагороди при визначенні розміру аліментів. Суд чітко вказав, що такі виплати належать до категорії доходів, які необхідно брати до уваги під час розрахунку аліментних зобов’язань. Ця позиція стала знаковою, адже вона спрямована на забезпечення справедливого підходу до визначення фінансових обов’язків платників аліментів і захисту прав тих, хто залежить від цих виплат, зокрема неповнолітніх дітей чи інших утриманців.
У рішенні Верховного Суду підкреслюється, що чинне законодавство України передбачає широкий підхід до оцінки доходів платника аліментів. Основна заробітна плата, безумовно, становить ключову частину таких розрахунків, однак додаткові винагороди, премії чи інші види доходів також мають бути включені до загальної суми. Суд аргументував це тим, що лише повний облік усіх фінансових надходжень дозволяє адекватно оцінити реальні можливості платника та встановити розмір аліментів, який відповідатиме потребам одержувача.
Особливу увагу Верховний Суд звернув на те, що ігнорування додаткових виплат може призводити до суттєвих перекосів у судових рішеннях. Наприклад, якщо враховувати лише основний дохід, а додаткові винагороди залишати поза увагою, це може штучно занижувати суму аліментів. Такий підхід не лише порушує принципи справедливості, а й суперечить основній меті аліментних виплат – забезпечити належний рівень утримання тих, хто має на це законне право. У цьому контексті Cуд наголосив, що захист інтересів одержувачів аліментів, особливо дітей, є пріоритетом, який не може бути поставлений під загрозу через неповний аналіз доходів платника.
Крім того, Верховний Суд роз’яснив, що суди нижчих інстанцій під час розгляду справ про стягнення аліментів зобов’язані ретельно досліджувати фінансову ситуацію платника. Це означає, що судді повинні вимагати й аналізувати документи, які підтверджують не лише основну зарплату, а й будь-які додаткові виплати – чи то разові премії, чи регулярні бонуси, чи інші форми винагороди. Такий підхід, на думку Суду, сприятиме більш об’єктивному та обґрунтованому визначенню розміру аліментів, а також допоможе уникнути ситуацій, коли платник приховує частину своїх доходів.
Це рішення Верховного Суду має далекосяжні наслідки для судової практики в Україні. Воно не лише уточнює порядок урахування доходів при призначенні аліментів, а й слугує орієнтиром для судів нижчих інстанцій у подібних справах. Уніфікація підходів до оцінки фінансового стану платників аліментів сприятиме підвищенню прозорості та передбачуваності судових рішень, а також зміцненню довіри до судової системи в цілому. Таким чином, Верховний Суд зробив важливий крок до забезпечення балансу інтересів сторін у спорах про аліменти, підкресливши, що справедливість і повнота оцінки доходів є ключовими принципами в таких справах.
