З початком повномасштабного вторгнення РФ до України всі сфери суспільних відносин зазнали негативних наслідків. Не оминуло і судову систему, адже велика кількість судів опинилась на непідконтрольній Україні території. Такі події змусили вносити певні корективи у законодавче регулювання здійснення правосуддя.
07 травня 2022 року набув чинності Закону України № 2217-ІХ, яким внесені зміни до деяких законів України, в тому числі Закону України «Про судоустрій та статус суддів», щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України. Що ж нового?
По-перше, визначено порядок передачі справ за підсудністю у випадку неможливості здійснювати правосуддя судом.
Так, справи, що перебувають у провадженні судів, розташованих на тимчасово окупованих територіях, розгляд яких не закінчено ухваленням судового рішення, передаються іншим судам відповідно до встановленої законом підсудності, з урахуванням положень частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", протягом двадцяти робочих днів з дня встановлення такої підсудності або в інший розумний строк.
Як ця норма буде працювати на практиці повідомив голова ВС Всеволод Князєв на онлайн зустрічі з суддями. Вивезення справ з одного суду до іншого здійснюється у разі наявності такої можливості. Якщо це не вбачається можливим, існує є два інших способи:
- У разі наявності рішення суду першої інстанції – справа відновлюється згідно процесуального законодавства;
- Якщо рішення ще не було прийнято – сторона має право подати новий позов до відповідно визначеного суду.
З коментарем голови ВС можна ознайомитись за посиланням.
По-друге, визначено порядок повідомлення осіб, що знаходяться на тимчасово окупованій території.
Так, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
На жаль, такі норми закону не враховують дійсне положення справ на окупованих територій. Справа в тому, що на більшості з них, відсутній як мобільний так і Інтернет звʼязок. Вважаємо, що навіть попри прийняття судами рішень з урахуванням таких повідомлень та викликів осіб, рішення судів будуть скасовуватися судами вищих інстанцій з формальних причин.
По-третє, визначено порядок вручення судових рішень особам, що проживають на тимчасово окупованих територіях.
Так, учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Знову ж таки, складно погодитись з тим, що такі положення враховують дійсні обставини та ситуацію загалом. Станом на сьогодні Єдиний державний реєстр судових рішень не дозволяє ознайомитись з опублікованими рішенням. Якщо доступ не буде відновлено, особа не буде вважатись такою, що отримала рішення.
На останок слід зазначити, що суди у будь-якому разі будуть зважати на обʼєктивні причини незʼявлення в судове засідання та/або не отримання рішення суду. Це, у свою чергу, буде підставою для поновлення пропущених процесуальних строків.