19 липня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ. Закон містить багато значущих змін щодо організації трудових відносин, тому варто їх розібрати.
1. Інформування робітника перед початком роботи.
Відтепер роботодавець повинен розʼяснити працівнику ще більшу кількість інформації стосовно його роботи, зокрема про місце роботи, дату початку виконання роботи, тривалість щорічної відпустки, розмір заробітної плати тощо. Внаслідок цього імплементуються норми Директиви (ЄС) 2019/1152 Європейського Парламенту і Ради від 20 червня 2019 року про прозорі та передбачувані умови праці в Європейському Союзі для забезпечення отримання працівником повної інформації про умови трудових відносин.
2. Нові підстави припинення трудового договору.
Стаття 36 Кодексу законів про працю України доповнюється новими підставами припинення трудового договору:
- Смерть роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;
- Смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
- Відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці підряд.
Також законодавець розʼяснив, що для припинення трудового договору по першому пункту, працівник має звернутися до будь-якого центру зайнятості із заявою про припинення трудового договору.
3. Призупинення трудового договору.
Закон удосконалив правове регулювання призупинення дії трудового договору. Так, умовою для цього є неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором у звʼязку із збройною агресією проти України. Виступити з ініціативою призупинення трудових відносин може як роботодавець так і працівник. Призупинення оформлюється наказом роботодавця, який має містити визначену інформацію.
Водночас нормами передбачається право працівника на оскарження такого наказу, якщо він з ним не згоден. У разі підтвердження незаконності прийняття наказу, Держпраці за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування наказу, який є обовʼязковим до виконання протягом 14 календарних днів з дня його отримання. При цьому, роботодавець також отримав право на оскарження припису.
4. Скасовано збереження середнього заробітку за мобілізованими працівниками.
Скасовується гарантія щодо збереження за працівниками, які призвані на строкову військову службу/мобілізовані середнього заробітку. Тобто, з 19 липня за такими особами зберігається лише місце роботи і посада на підприємстві. Виплата середньої заробітної плати буде припинена.
5. Надання відпусток.
У питанні відпусток законодавець визначив новий порядок їх надання:
- Роботодавець може обмежити працівнику строк щорічної основної відпустки до 24 календарних днів під час дії воєнного стану;
- Роботодавець зобовʼязаний надати за заявою працівника, який виїхав за межі України або отримав статус ВПО, відпустку без збереження заробітної плати на строк не більше ніж 90 календарних днів;
- Час проходження працівником військової служби не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
6. Тривалість робочого часу.
Для працівників, які зайняті на обʼєктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), може збільшуватися тривалість робочого часу у період дії воєнного стану – до 60 годин на тиждень. При цьому, у разі такого збільшення, заробітна плата також пропорційно збільшується.
7. Відновлення перевірок Держпраці.
Починаючи з 19 липня органи Держпраці можуть проводити заходи контролю з питань дотримання норм про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану та з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів. Перевірки можуть буде проведені за заявами працівників, профспілок та зверненнями обласних військових адміністрацій.
