У зв’язку з оголошеним в Україні воєнним станом виїзд чоловіків за кордон обмежено. Однак, чинне законодавство містить випадки, коли військовозобов’язані чоловіки мають право на перетин кордону. До таких випадків відноситься наявність у батька дитини з інвалідністю. Відповідно до Правил перетину кордону такий батько може як супроводжувати дитину, так і виїжджати самостійно. Але тут також є нюанси, пов’язані з протиріччями у нормативних документах, на підставі яких прикордонники відмовляють у перетині кордону. У такій ситуації відстояти своє право можна у суді.
Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року по справі № 380/8136/22 було скасовано відмову у перетині кордону батьку неповнолітньої дитини з інвалідністю І групи.
У суді прикордонна служба мотивувала свою відмову у перетині кордону тим, що позивач прибув для перетину державного кордону одноосібно, не в якості супроводжуючої особи, але надавав документи для перетину державного кордону, які є підставою для перетину кордону в якості супроводжуючої особи. Окрім цього, позивачем при перетині кордону не було надано документів, які б надавали йому право на перетин державного кордону.
Разом з тим посилається на пункт 2-6 Правил, згідно з яким у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах 2 – 8 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закону № 3543-XII).
Згідно з абзацом 6 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років. Наведене дає підстави для висновку про те, що позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації як батько дитини з інвалідністю. Доводи прикордонної служби в судових засіданнях на те, що позивачем не було надано довідки з ТЦК та СП про звільнення від призову суд до уваги не бере, адже позивач є звільненим від призову на військову службу під час мобілізації в силу прямої вказівки Закону №3543-XII, а жоден нормативно-правовий чи підзаконний акт не зобов`язує позивача з`являтись до центрів комплектування та соціальної підтримки для отримання такої довідки.
Відтак, суд зробив висновок, що позивач мав право на перетин державного кордону України як особа, яка згідно пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а не як особа, яка згідно абзацу 3 пункту 2-1 Правил здійснює безпосередній супровід дитини-інваліда, тому відмова прикордонної служби в перетині кордону є незаконною та підлягає скасуванню.
Таким чином, особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, окрім осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", мають можливість перетнути кордон на підставі пункту 2-6 Правил, а у випадку відмови у перетині кордону, оскаржити письмову відмову у суді.
З даним рішенням суду можна ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105530076
