У зв’язку з окупацією частини території України виникають очевидні проблеми з оформленням спадщини. Відсутність інтернету, діючих нотаріусів роблять фактично неможливим завершення даної процедури. Який алгоритм дій для осіб, у разі смерті людини на непідконтрольній Україні території?

Перше, про що слід зазначити: в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця смерті людини або місцезнаходження її майна.

Як відомо, 16 липня 2019 року набув чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який покликаний врегулювати функціонування та застосування української мови як державної у деяких сферах суспільного життя на всій території України.

Набрання чинності деякими положеннями цього Закону було відтерміновано, з метою надати час для приведення у відповідність суспільних відносин вимогам Закону. Невдовзі, з 16 липня 2022 року набуде чинності норма яка говорить, що всі компʼютерні програми з користувацьким інтерфейсом, на товарах, що реалізуються в України, а також веб-сайти в Інтернеті та соціальних мережах мають бути викладені українською мовою. Розберемо докладніше.

Як відомо, 24 лютого 2022 року розпочалось масштабне збройне вторгнення рф на територію України. У звʼязку з цим, деякі території України були окуповані ворожими військами. Окупація спричинила зупинення роботи всіх державних органів на таких територіях, а тому громадяни фактично позбавлені можливості користуватися адміністративними послугами. Але, життя продовжується, і кожного дня, у тому числі на тимчасово окупованій території, народжуються діти. Враховуючи те, що батьки не зможуть офіційно зареєструвати факт народження на окупованій території, слід розібрати, як можна вирішити цю проблему.

Процедура встановлення факту народження на тимчасово окупованій території складається з декількох етапів.

Масштабне вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року спричинило обвал економіки нашої країни. Все тому, що більшість роботодавців лишились можливості вести свій бізнес внаслідок бойових дій, логістичних проблем, нехваткою товарів тощо. Крім того, це вплинуло на звичайних працівників, адже вони, у першу чергу, позбулися заробітку. Водночас деякі роботодавці почали спекулювати на темі «війна», тим самим зупиняючи нарахування та виплату зарплати. Отже, спробуємо розібратися, чи законно це, і що робити працівнику, якщо йому не виплачують заробітну плату.

Намагаючись врегулювати трудові правовідносини в умовах війни, 15 березня 2022 року законодавець прийняв Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Ним, зокрема, врегулювано питання оплати праці. Розберемо основні моменти.

Починаючи з 24 лютого 2022 року майже всі сфери правовідносин в Україні зазнали втрат та негативних наслідків. Не оминула війна і відносини оренди житлових приміщень. Багато осіб, які проживали в орендованих приміщеннях, змушені були переїхати на нове постійне чи тимчасове місце проживання з різних причин. Враховуючи те, що війна завдала великого економічного удару – збільшення цін на продовольчі та не продовольчі товари, знецінення гривні тощо, багато хто не зміг належним чином продовжувати виконувати свої обовʼязки за договором оренди житла – сплачувати орендну плату. Тому постає логічне питання – чи можна не платити орендну плату за житло посилаючись на війну та введення воєнного стану в Україні?

Як відомо, 28 лютого 2022 року Торгово-Промислова Палата України на своєму офіційному веб-сайті опублікувала лист, яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану.

Враховуючи це,ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З початком повномасштабного вторгнення РФ до України всі сфери суспільних відносин зазнали негативних наслідків. Не оминуло і судову систему, адже велика кількість судів опинилась на непідконтрольній Україні території. Такі події змусили вносити певні корективи у законодавче регулювання здійснення правосуддя.

07 травня 2022 року набув чинності Закону України № 2217-ІХ, яким внесені зміни до деяких законів України, в тому числі Закону України «Про судоустрій та статус суддів», щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України. Що ж нового?

У зв’язку військовою агресією рф проти України наша судова система фактично зупинилась. Особливо це стосується тих регіонів України, що знаходяться у районі ведення активних бойових дій та під регулярними обстрілами та ракетними ударами. Деякі суди були повністю зруйновані від влучань снарядів. Небезпека для життя та здоров’я учасників судового процесу змусила відмовитись від проведення засідань та розгляду більшості справ, зокрема, найважливіших – кримінальних, що прямо вплинуло на строки їхнього розгляду. 

Найбільше це відобразилось на тих справах, де обвинувачені тримаються під вартою. Строк тримання під вартою не може бути більше 2 місяців та в подальшому може продовжуватись судом. Однак, як його можна продовжити, якщо суд не функціонує?

Наказ військового командування є основним розпорядчим актом військового управління, який містить норми, обовʼязкові для виконання підлеглим. В умовах війни, цей акт набуває особливо важливого значення, адже він покликаний забезпечити, зокрема, оборону, громадську безпеку і порядок.

Водночас це не означає, що військовослужбовець зобовʼязаний виконувати будь-які забаганки командира. Так, Конституція України передбачає, що ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. Особа, яка відмовилась виконувати їх, не буде нести відповідальність. Проте що ж стосується тих наказів, які не мають явних злочинних ознак, однак, на думку особи, так чи інакше порушують її права та інтереси?

Спочатку визначемо, що передбачає воєнний стан: надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Повертаючись до головного питання оскарження наказу військового командування зазначаємо наступне. Військовослужбовець має право на оскарження наказів командування щодо нього. Це право закріплене в Дисциплінарному статуті Збройних Сил України та в Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та підзаконних нормативних актах.​

Українською владою розроблюються додаткові заходи щодо соціального захисту наших захисників - військовослужбовців ЗСУ та інших формувань, а також членів їх сімей. 

Так, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт 7414, який передбачає заборону колекторам і банкам стягувати протерміновані борги з українських захисників. Наразі тексту законопроєкту та супровідних документів на сайті Верховної ради немає.

Голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомляє: «Разом з Нацбанком та колегами розробили законопроєкт 7414, який забороняє банкам та колекторам стягувати кошти з наших військових, які захищають нас на фронті, та членів їх сімей».