У житті кожної людини настає день, коли помирає близька особа. Саме у цей період часу в сім’ї серед близьких осіб померлого починається підготовка до прийняття спадщини. Окрім цього, саме у цей час спливають усі нюанси щодо оформлення того чи іншого майна. Як правило, відбувається це таким чином: особа звертається до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а нотаріус відповідає, що ви не маєте права на те чи інше майно, оскільки спадкодавець не оформив або не мав права на таке майно.

Ще одним життєвим прикладом є те, коли помирає бабуся/дідусь, її/його діти не займаються належним оформленням спадщини, а вже після їхньої смерті онуки мають безліч проблем, пов’язаних із оформленням спадщини як баби/діда, так і батьків.

Смерть близької людини – завжди горе для сім’ї. Однак, як правило, на цьому проблеми та стреси не закінчуються, оскільки починається процес спадкування майна. Не завжди родичі можуть справедливо й чесно поділити майно померлого між собою.

Окрім родичів, відповідно до чинного законодавства на майно померлого претендують й особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю.

Суть справи.

Виконавчий орган подав до суду заяву про позбавлення батьківських прав батька дитини, посилаючись на те, що мати дитини позбавлена батьківських прав 2012 року.

Дитина звернулася до міського центру соціальних служб з приводу завдавання їй батьком тілесних ушкоджень, після чого було зареєстроване кримінальне провадження, а дитину тимчасово влаштовано до притулку. Визнаючи, що батько вчиняв насильство щодо неї, не дбає про неї, не оплачує комунальних послуг, дитина категорично не бажає повертатися до батька та не хоче з ним спілкуватися.

Насправді можна, однак це нелегка процедура, яку можна здійснити лише через суд. Верховний суд в одній зі своїх постанов роз’яснив, що для цього потрібно довести, що майно було придбане спільною участю подружжя коштами або працею в отриманні майна. Отже, пропонуємо розглянути цю справу детальніше для більшого розуміння питання.

Ситуація полягала в тому, що жінка звернулася із позовом до суду про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання майна об’єктом спільної сумісної власності подружжя та розподіл спільного майна подружжя.

5 листопада 2021 року парламентом було прийнято закон, якого так довго очікували та який спростить життя багатьом українцям. Зазначеним законом закріплено принципову зміну процедури декларування та реєстрації місця проживання.

Про що йдеться? Станом на сьогодні послуга з реєстрації місця проживання невиправдано складна. Необхідно збирати документи, отримувати згоди, з’явитись у спеціальний орган, відстояти чергу тощо. Очевидно, що розвиток технологій та реалії суспільства ніяк не відповідають такій процедурі.

Кожне третє звернення, що надходить до суду, стосується аліментів і вирішення спорів між батьками. Майже 7 мільйонів позовів надходять до суду з приводу стягнення аліментів. У поданій статті розберемо основні моменти й особливості.

Аліменти

Чіткого поняття аліментів у законодавстві України не визначено. Але існують певні положення статей СК (ст. 180, ст. 183, ст. 185, ст. 193, ст. 198–199), які визначають види виконання цього обов’язку. З огляду на ці положення можна частково визначити поняття аліментів.

Серед видів забезпечення правосуддя є забезпечення позову, що полягає в утриманні від певних дій з боку як позивача, так і відповідача. Для того щоб зрозуміти, що таке забезпечення позову, краще розглянути приклад.

Суд наклав заборону на відчуження спірного майна на період розгляду справи. Це було зроблено для того, щоб, наприклад, відповідач не продав спірне майно та не вийшов сухим із води.

Доволі неординарне питання: чи має місцева влада радитись із мешканцями своєї територіальної одиниці стосовно розробляння проєктів містобудівної документації? Питання звучить абсурдно в демократичному суспільстві, однак воно набуло актуальності після ситуації, яка склалась у місті Івано-Франківську.

Із обставин справи вбачається, що місцева влада спроєктувала новий заклад освіти на місці штучної водойми, однак не врахувала письмових заперечень власників довколишніх земельних ділянок, які були проти знищення водойми, посилаючись на те, що водойма має статус пожежної та є резервуаром для затримання ґрунтових вод.

Докази у кримінальному провадженні є найголовнішими даними, на підставі яких установлюють винуватість тієї чи іншої особи. Докази можуть збирати як сторона обвинувачення в особі слідчого та прокурора, так і сторона захисту в особі підозрюваного або обвинуваченого та захисника.

Слід зазначити, що закон установлює певні правила для доказів. Ними є належність і допустимість.

У зв’язку з різною складністю судових справ і різним результатом, якого бажає досягти заявник, законодавцем було розмежовано різні види проваджень. Головна їхня відмінність полягає у складності процедури розгляду справи та її тривалості.

Серед найбільш поширених і буденних справ, із якими люди звертаються до суду, є встановлення різноманітних фактів, які розглядають у порядку окремого провадження. До таких фактів належать: факт народження певного дня, факт смерті певного дня тощо.