Зловживання процесуальними правами. 

Серед механізмів, які допомагають українській системі правосуддя боротися з корупцією та втілювати принцип верховенства права у життя, – система автоматизованого розподілу справ між суддями. З’явилася така система лише 2010 року, а до того їх одноособово розподіляв голова суду, коли надходила нова справа. Іншими словами, автоматизований розподіл справ – це більше схоже на лотерею, результатом якої є автоматичне визначення комп’ютером судді у справі. Виглядає це як неупереджений та об’єктивний процес.

За обставинами цієї справи жінка подала позов до суду про позбавлення її колишнього чоловіка батьківських прав.

У позові вона вказала, що у них є спільна маленька донька, але чоловік взагалі не цікавиться життям дитини, майже не спілкується з нею, не відвідує її та має заборгованість з аліментів. Дитина вже 8 років проживає у повноцінній сім’ї, вважає батьком свого вітчима, бажає змінити прізвище, однак рідний батько заперечує проти цього. Саме тому жінка звернулася до суду, зазначаючи, що батько дитини спеціально ухиляється від виконання своїх батьківських зобов’язань та й дитина підтверджує, що згодна з тим, аби її батька позбавили відповідних прав.

За обставинами справи ще далекого 1989 року бабуся позивачки отримала право на зайняття квартири, отримавши відповідний ордер. Вона проживала там зі своїм сином, який у свою чергу був рідним дядьком позивачки. Згодом бабуся померла, а дядько тяжко захворів і потребував догляду.

Позивачка була зареєстрована з 2011 року в цьому приміщенні, а з 2013 року оселилася разом із дядьком у спірній квартирі. Коли дядько помер, позивачка продовжувала постійно проживати у цій квартирі, сплачувати комунальні послуги, робити ремонт та ін. У 2018 році вона звернулася до суду з вимогою визнати за нею право користування спірною квартирою.

Спадщина є невід’ємною частиною життя будь-кого. На жаль, кожний проходить у житті етап смерті когось із родичів. Це, беззаперечно, трагедія, неприємна новина. Однак варто задуматися над наслідками таких дій. Справа в тому, що після смерті будь-якої особи відкривається спадщина, що складається з майна, яке було набуте померлим за час свого життя.

За загальним правилом воно переходить до спадкоємців – осіб, які є живими на час відкриття спадщини та які були зачаті за життя спадкодавця й народжені живими. Якщо спадкування відбувається за законом, то виділяють п’ять черг спадкоємців, до яких належать члени сім’ї та близькі родичі.

Що ж треба зробити, щоб прийняти спадщину?

Намагаючись правильно розпорядитися своїм майном після смерті, особа дуже часто породжує ще більше конфліктів. Але бувають такі випадки, коли заповіт може бути недійсним або ж взагалі нікчемним.

Для подальшого розуміння змісту:

нікчемний – це заповіт, який не має наслідків від моменту його складання.

Судовий спір є справою доволі делікатною. На жаль, не завжди суд першої інстанції може вирішити справу справедливо. Саме тому, задля забезпечення правосуддя в країні, законодавством передбачено, що сторони мають змогу оскаржити повністю або частково рішення суду до суду апеляційної інстанції. Коротше кажучи, подати апеляцію.

Крім сторін спору, скаргу можуть подати особи, які не брали участі у справі, в тому випадку, якщо судом було вирішене питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов’язки. Кожний процесуальний кодекс установлює вимоги до апеляційної скарги, в тому числі які рішення суду і з яких підстав можна оскаржити.

Конституцією та іншими законами України передбачено, що особа може вільно розпоряджатися належним їй майном. Коли людина хоче потурбуватися про долю свого майна після її смерті, зазвичай вона оформлює заповіт.

У першу чергу ви маєте визначити коло осіб, які отримають право власності на ваше майно. Це можуть бути як фізособи (родичі та/або сторонні люди), юрособи (компанії, товариства) та держава (держорганізації, органи місцевого самоврядування).

У наш час поїздка за кордон є справою буденною. Здавалося б, треба лише взяти речі, оформити візу (а в деякі країни лише взяти із собою закордонний паспорт), придбати квитки та й гайнути відпочивати або ж вирушити на ділову зустріч! Однак яка прикрість, коли вас зупиняють прикордонники і повідомляють, що виїзд за кордон вам заборонений. Ви повертаєтесь додому, шукаючи в «гуглі» розв’язання цієї проблеми. Відпустку зіпсовано, настрій погіршився. Саме тому дізнайтеся інформацію заздалегідь.

Що ж треба зробити під час планування поїздки за кордон?

Щодня помирають сотні тисяч людей, на що ми жодним чином не реагуємо, однак у житті кожної людини настає момент, коли помирає близька їй особа. Із 2014 року в нашій країні збільшилася смертність населення через війну на сході України.

Окрім того, що смерть – це горе, не слід забувати, що необхідна юридична складова смерті, і якщо встановлення смерті у мирній частині нашої держави – доволі простий процес, то встановлення факту смерті в зоні АТО має окремий порядок і потребує більших зусиль для родичів.

Перш ніж перейти безпосередньо до податку, слід зазначити, що поняття «резидент України» не тотожне поняттю «громадянин України». Відповідно до податкового законодавства резидентом є особа, яка має місце постійного проживання (МПП) в Україні або ж має більш тісні особисті/економічні зв’язки в Україні порівняно з іншою державою, де вона має МПП.

Якщо ж особа не має МПП у жодній державі, але проживає в Україні 183 дні та більше (день приїзду та від’їзду включно), то її також вважають резидентом. У всіх перелічених випадках особі не потрібно сплачувати податок під час видання свідоцтва про право на спадщину.

skype

© Юридична компанія "АРЕС". Всі права захищені. Використання матеріалів і новин сайту дозволяється за умови посилання на www.areslex.com. Обов'язковою є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання в будь-якому абзаці на цитовану статтю або новину.