В умовах війни в Україні питання соціального захисту військовослужбовців, які отримали поранення, є одним з ключових пріоритетів держави. Чинне законодавство України передбачає низку виплат і гарантій для поранених захисників, спрямованих на підтримку їхнього здоров’я, реабілітацію та фінансову стабільність. У цій статті розглянемо основні види виплат, умови їх отримання та порядок оформлення станом на квітень 2025 року.

Основні види виплат

Щомісячне грошове забезпечення передбачає, що за пораненими військовослужбовцями зберігається виплата грошового забезпечення за останньою займаною посадою на весь період лікування, але не більш як 12 місяців. Це включає час перебування в госпіталі та реабілітацію. Для продовження виплат після чотирьох місяців необхідно пройти військово-лікарську комісію (ВЛК).

Конституцією України передбачено, що обов’язком кожного громадянина є не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Порушення цього припису може стати підставою для притягнення особи до відповідальності, зокрема цивільно-правової.

Оскільки завдана природі шкода є позадоговірною, а саме деліктною, то саме на позивача покладається обов’язок довести три ключові елементи: наявність шкоди, протиправність (незаконність) дій або бездіяльності відповідача та причинно-наслідковий зв’язок між цими діями та завданою шкодою. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. 

15 січня 2025 року Верховна Рада України 228 голосами підтримала законопроєкт № 5344-д, який суттєво розширює права та можливості людей з інвалідністю у сфері працевлаштування.

Документ розроблено за участі Міністерства соціальної політики, народних депутатів, експертів і громадськості. Розглянемо основні положення цього законодавчого акта і його потенційний вплив на суспільство й економіку.

Документ передбачає кілька ключових нововведень:

Підприємства в Україні періодично стикаються з інспекціями Державної служби України з питань праці (Держпраці), які можуть призвести до значних штрафів у разі виявлення порушень трудового законодавства. Щоб мінімізувати ризики, варто заздалегідь підготуватися до таких перевірок. У цій статті розглянемо основні аспекти підготовки та ключові моменти, на які слід звернути увагу.

Держпраці проводить два основні типи перевірок: планові та позапланові. Планові інспекції здійснюються відповідно до затвердженого графіка, який публікується на офіційному сайті служби. Позапланові перевірки можуть бути ініційовані за скаргами працівників, інформацією від інших державних органів або у випадках, передбачених законодавством. Зазвичай інспектори повідомляють про планову перевірку за 10 днів, тоді як позапланова може відбутися без попередження.

Вихід на пенсію – це важливий етап у житті кожної людини, але підготовка до нього може стати справжнім викликом. Неповний пакет документів, втрачені довідки чи помилки в трудовій книжці можуть значно ускладнити процес призначення пенсії або навіть призвести до її затримки чи зменшення розміру. Адвокатське об’єднання «Юридична компанія “АРЕС”» пропонує професійну послугу комплексної підготовки документів для виходу на пенсію, щоб ви могли отримати заслужену пенсію без зайвого клопоту.

Чому підготовка документів для пенсії потребує юридичної підтримки?

Ступінь придатності військовозобов’язаних «обмежено придатний» було скасовано 04.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024. Ним же було передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання ним чинності підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

У колі військовозобов’язаних одразу постало питання, яким чином має відбуватися повторний медичний огляд обмежено придатних – слід самостійно прибути протягом встановленого часу до ТЦК та СП чи чекати на відповідну повістку? Відповідь на це питання поступово надає судова практика. Зокрема, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі № 754/14932/24 суд дослідив таке питання та зробив важливий висновок.

З 8 січня 2022 року в Україні набули чинності зміни до Закону України «Про рекламу», які посилили відповідальність за дискримінаційні формулювання у вакансіях. Ці зміни стали частиною ширшої боротьби із сексизмом та ейджизмом на ринку праці. З травня 2025 року повноваження щодо контролю за дотриманням цих норм перейшли від Державної служби з питань праці до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).

Згідно із Законом України «Про рекламу» та Законом «Про зайнятість населення», вакансія – це вільне робоче місце, а реклама вакансії – будь-яке оголошення про працевлаштування, незалежно від форми розповсюдження: у медіа, на сайтах пошуку роботи (Work.ua, Robota.ua), на офіційних сторінках компаній чи в соціальних мережах. Законодавство чітко забороняє зазначати в таких оголошеннях дискримінаційні вимоги, зокрема:

Індексація грошових доходів – це механізм, передбачений Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», який дозволяє частково або повністю компенсувати зростання споживчих цін через інфляцію. Вона застосовується до заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, пенсій та інших регулярних доходів. Проте на практиці роботодавці чи державні органи часто не виконують вимоги щодо нарахування та виплати індексації, що порушує права громадян. 

Проблеми з виплатою індексації можуть виникати через: 

• Неправильне визначення базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін.
• Недостатнє фінансування, на яке посилаються державні органи, хоча це не звільняє їх від обов’язку здійснювати індексацію. 
• Порушення порядку нарахування, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003. 
• Відмова у виплаті через помилкову інтерпретацію законодавства.
  Детальніше...

Правову основу для примусового відчуження чи вилучення майна становить Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», а також інші закони та указ Президента України про введення у країні воєнного стану. У Міністерстві юстиції роз’яснили, як отримати компенсацію за вилучене майно та в яких випадках це неможливо.

Примусове відчуження об’єктів приватної власності допускається лише у виняткових ситуаціях, коли це зумовлено суспільною необхідністю, і лише на підставі та в порядку, визначених законом.

В умовах воєнного стану та ведення активної війни питання одноразової грошової допомоги є доволі актуальним явищем. На таку виплату можуть розраховувати військовослужбовці, які отримали поранення на війні, а також члени сімей загиблих військовослужбовців. Незважаючи на доволі детальне унормування порядку та процедури отримання в чинному законодавстві, багато людей все одно стикаються з проблемами. Причиною цьому часто стають самі органи державної влади, які вчиняють протиправні дії. Одну з таких ситуацій у справі № 120/17960/23 розглянув Верховний Суд, рішення якого розглянемо в цій статті.

За обставинами справи, внаслідок травм, отриманих під час виконання бойового завдання, помер військовослужбовець. Цивільна дружина військовослужбовця, факт спільного проживання яких однією сім’єю було встановлено рішенням суду, подала заяву про виплату одноразової допомоги у зв’язку з його загибеллю. Проте Комісія при Міністерстві оборони України повернула документи на доопрацювання, оскільки не було надано підтвердження факту перебування на утриманні загиблого. \